Когда мы были молодые и чушь прекрасную несли,
Фонтаны били голубые и розы красные росли...
Мені здалося, що якби з Монра зняти макіяж, перуку і бабські шмотки, вийшов би Ель Кравчук. Хоча Ель Кравчука часів "Долі" і "Вогню" я і досі люблю.
Навознайа муха для того i йе така файна – шоп гiвно прикрашати!
Бля, ну і страхолюдіє!! А цю позу, до речі, не кожен осилить!! Так ещё надо уметь!!
вона така штучна і потаскана, що усі уявлення про красу підкошуються. не знаю як вона комусь подобається.
ого, одночасно наливати тісто на сковорідку з двох мисок...вєршина мастєрства! якби ще волосся сховала! :)
а Кульбаба разом із Кільчицькою сапожкі купувала!
першонах.
в лкравчука шота з мочєспусканням – колір не той, да.
і сумка в барбі не з того набору.
це ж як треба до такої пози звикнути, шоб так було зручно малювати?:))) тіряюсь в падазрєніях.
як там було в старому анегдоді?
– куда суку ведьощ!?
– єто нє сука! єто кобєль!
– а я у нєво і спрашіваю...
а в руці подарунок від пластичного хірурга – зліпок майбутнього вигляду.
То кобель, а не сука...це я про красиве створіння , з вухами.
Мені от здається...
Нехай вертаються благодатні часи суперсмішних тематичних підбірок типу "Раз увідєл і влюбльон" або "Голова моя глупая..." ))))))
але Іріска молодець, чи не єдина з читачів спільноти стала її активним автором :)
Темна, темна кімната. Заходить мужик до неї. Дивиться а в куточку такі величезні очі. Він питається:
-Ти хто?
-Маленька мишка
-Ачо очі такі великі?
-Я срааааююю...
Била жістокая дуель,
І враг мой бил нє спаніель,
А злобная овчарка Лессі!
Но пабіділа я ійо,
Нохтямі ізорвав в шматьйо!
Тіпєрь с трафєєм,йо-майо,
Блістаю в свєццкай прєссє!
Ет він не надзюрив в бокал,це він так радий бачити Монро. А губы у Калбабы спортивные:)